ТРУПОПОКЛА́ДЕННЯ, я, с., архл. Обряд поховання померлих — закопування в яму в скорченому положенні або на спині з витягнутими ногами. У похоронному обряді племен, які займали територію сучасної Молдавії, є риси, що зближують їх із західно-подільською групою.. Поряд із скорченими трупопокладеннями трапляються трупоспалення в урнах (Нариси стар. іст УРСР 1957, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 299.