ТРУ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до труна́. Побігла [Настя], і до ночі не верталась. А ми тут розгорили труночку, прибрали, зіллячком уквітчали (Вовчок, І, 1955, 269).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 298.