Про УКРЛІТ.ORG

трунок

ТРУ́НОК1, нку, ч.

1. Напій (перев. алкогольний). Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П. Куліш, Вибр., 1969, 313); — Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо — от мої трунки (Коцюб., І, 1955, 138); Випили. Василь Степанович довго плямкав губами, розкуштовуючи дорогоцінний трунок (Добр., Очак. розмир, 1965, 17); Березовий сік… Ніжний трунок весняний, Що годує і поїть ледь помітні бруньки (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 39); * Образно. То перше кохання, то щастя, найдорожче чоловікові в світі!..Хай упивається людина своєю оманою, хай знище [знищить] до краю той трунок солодкий (Мирний, І, 1954, 58); * У порівн. А яка смачна була Василькові та вода! Ковтав її, ніби найсолодший трунок (Турч., Зорі.., 1950, 21); // П’янкий запах; пахощі. Димлять сумом чорні маки, надихають тоскним трунком німу ніч (Вас., II, 1959, 32); Над ланами гуляв вітерець, напахчений весняними трунками (Грим., Незакінч. роман, 1962, 213).

2. Відвар трав, коренів, лушпиння тощо для різних потреб (перев. для лікування). [Маруся:] Бабусю, дайте мені привороту! Я вам чим хочете віддячу… [Баба:] Не треба мені нічого… ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений (Стар., Вибр., 1959, 278); Мати брала пахучого сіна, Шолушиння [лушпиння] з цибулі й насіння, Що зросло на твердій цілині, І варила усе в казані.. А зваривши всі трунки численні, Викладала у глечик тонкий Фіолетові, жовті й зелені, Як трава польова, крашанки (Мас., Сорок.., 1957, 320); * У порівн. Романик знову ковтнув води, ніби цілющого трунку, від якого на нього повинно зійти натхнення (Вільде, Сестри.., 1958, 465); // Отрута. Що діється за муром неприступним? Які тортури вигадали ще? Кому у серце лізуть з трунком трупним? (Воронько, Драгі.., 1959, 124); * У порівн. Їй [Звенигорі] одягали пута куті, Несли, як трунок, чорну лжу, На велелюдному розпутті Смертельну значили межу (Мал., Серце.., 1959, 5).

3. діал. Горілка. Не поможе трунок, як прийде фрасунок [клопіт] (Гал.-руські.. приповідки, III, 1910, 226); Його очі.. спинилися на фляшці [пляшці] з горівкою. Станув. — Є ще тут що? — спитав. А відтак, відкривши ще трохи трунку, приложив фляшку до уст і випив усе до останньої краплі… (Коб., II, 1956, 166).

ТРУ́НОК2, нка, ч., діал. Шлунок. Аби в трунок, а на плечах дарма! (Укр.. присл.., 1963, 50); [Війт:] Я випити вип’ю, бо щось мене в трунку млоїть (Фр., IX, 1952, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 298.

Трунок, нку, м.

1) Спиртный напитокъ. Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого. К. Досв. 22.

2) Желудокъ. ЕЗ. V. 25. Нездорово на трунок. Харьк. г. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано. Випить чарку, то вино добре на трунок. Черк. у. Горілку добру у трунку чуть. Черк. у. Ум. Труночок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 289.

вгору