ТРУ́МНА, и, ж., діал. Труна. Вози за возами тяглися вулицею довжезним рядом, навалені трумнами, наборзі позбиваними з наструганих дощок (Фр., VIII, 1952, 335).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 298.

Трумна, ни, ж. = Труна. Мнж. 268. Збудуй ми, милий, кедрову трумну. Гол. IV. 457.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 289.