ТРУДОЛЮ́БСТВО, а, с., рідко. Те саме, що працьови́тість; працелюбність. Все не міг тоді втямити Данило, коли спить цей повільний в рухах, сповнений невситимим трудолюбством колгоспник (Коп., Лейтенанти, 1947, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 297.