ТРУДОЛЮ́БЕЦЬ, лю́бця, ч., рідко. Те саме, що працелю́б. Образ Максима Рильського в моїй уяві збігається з образом мудрого поета-садівника в гаю української літератури, невтомного трудолюбця, навіки закоханого в народ і його землю (Вітч., 5, 1963, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 296.