ТРУДНОДОСТУ́ПНИЙ, а, е. До якого важко дістатися, доступитися; важкоприступний. Данько.. теж не забарився ув’язатися в загальну катавасію, доймаючи стражників зі своєї труднодоступної позиції (Гончар, Таврія, 1952, 95); На західному краї Центральної Азії знаходиться гірська країна Памір. Це високе і труднодоступне нагір’я (Фіз. геогр.., 6, 1957, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 295.