ТРУВЕ́Р, а, ч. Середньовічний вуличний поет-співець у північній Франції. — Я пам’ятаю, що таку історійку обробив віршами й трувер Генріх Анделійський.. Героїня у того трувера — не грекиня Аглая, а індійська красавиця [красуня] (Крим., А. Лаговський, 1, II, 1905, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 292.