Про УКРЛІТ.ORG

трубочка

ТРУ́БОЧКА, и, ж.

1. Зменш. до тру́бка 1, 3, 4. Десять саперів, упавши на коліна, припали губами до трубочок, вдуваючи через них повітря до поплавців (Донч., І, 1056, 71); Там лежали тягучки, вафельні трубочки, купа кислих карамельок (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 476); — Сто сорок кубометрів? — І, склавши губи в трубочку, [бригадир] просвистів пронизливо, з розпачем (Коцюба, Нові береги, 1959, 286); — Щоб німці в мене не знайшли листа, я його скручував у трубочку і прив’язував корові до хвоста (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 19).

2. у знач. присл. тру́бочкою. У формі порожнього циліндра або невеликого розтруба. Несподівано через плече до мене падає записка, згорнена трубочкою (Кол., На фронті.., 1959, 150); Тіна склала трубочкою долоні, гукнула насторожено і дзвінко: — А-гей! (Мушк., День.., 1967, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 292.

вгору