ТРУБА́, и́, ж.
1. Довгий порожнистий предмет або пристрій, звичайно кільцевого перерізу, признач. для переміщення рідини, пари, газу і т. ін. Де траплялось тільки переступить через рівчачок під дощовими трубами на тротуарі, вона плигала через його (Н.-Лев., IV, 1956, 230); Ось апаратна. Тепла, вся завита в залізні труби, колеса, машини, наче нутро живота, вона тряслась, як в трясці (Коцюб., II, 1955, 90); Вгорі зі стіни виглядала витяжна труба, закрита кришкою (Ю. Янов., II, 1954, 40); За останній рік він і вулиці мостив,.. і мурував печі, і проводив газові труби… (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 23); // Порожниста споруда такої форми для відведення диму; димар. Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, з бичком, з трубою (Барв., Опов.., 1902, 424); Він [пароплав] кидав короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Л. Укр., III, 1952, 611); Небо підперли заводів задимлені труби (Дор., Єдність, 1950, 4); * У порівн. Вниз по Єнісею свистіли, як у трубу, вітри з Заполяр’я (Гончар, III, 1959, 180); // Порожниста споруда під дорогою, насипом і т. ін. для пропускання води. З слобід і хуторів нагнали народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі, у парку прочищали підземні труби задля фонтанів і каскадів і розчищали доріжки (Стор., І, 1957, 370); Вже гарячі гінці полетіли в дивізію. Вже в цементовій трубі, прокладеній попід шосе, лікарі розгорнули медпункт (Гончар, III, 1959, 447); // Оптичний прилад (або частина його) для спостереження віддалених предметів. — Час не жде, король нервує, поглядаючи в трубу на той бік Дніпра (Ю. Янов., II, 1954, 123); — Він зараз на місяць і зорі у труби дивитись пішов (Сос., І, 1957, 326); У горизонтальну трубу [секстана] спостерігач бачить горизонт (Астр., 1956, 41); // Порожнистий пристрій циліндричної форми, що в частиною деяких видів вогнепальної зброї, торпедних апаратів тощо. Труби мінометів уже розпеклись так, що не можна було торкнутись рукою (Гончар, III, 1959, 41); — Тепер зачинять передню кришку торпедної труби, і я зовсім ізольований, — подумав [Рязанов] (Логв., Давні рани, 1961, 45).
∆ Аеродинамі́чна труба́ — лабораторна установка, яка створює сильний повітряний потік для експериментального вивчення явищ, що виникають при обтіканні твердих тіл повітрям. Найвигідніша зручнообтічна форма ракети визначається розрахунками і дослідним шляхом — під час продування моделі в аеродинамічних трубах (Наука.., 8, 1958, 17); Зорова́ (підзо́рна) труба́ див. зорови́й, підзо́рний.
◊ Виліта́ти (ви́летіти) в трубу́: а) марно витрачатися, зникати, не даючи користі (про кошти, майно і т. ін.); б) (тільки док.) розоритися, стати бідним (про людей). — Я багато не прошу… Хай би надали вільготу бити колодязі до Перекопу.. А то мислимо хіба: з тельбухами вилетів у трубу! (Гончар, І, 1959, 34); Пройти́ крізь вого́нь, во́ду і мі́дні тру́би — те саме, що Пройти́ вого́нь і во́ду (див. вого́нь). Навіть він, Пушкарьов, що пройшов, як говориться, крізь огонь, воду і мідні труби, не зміг би.. заробити собі на прожиток (Бурл., Напередодні, 1956, 227); Пройти́ Крим і Рим і мі́дні тру́би див. прохо́дити.
2. Духовий мідний музичний інструмент високого регістру з зігнутим у кільце циліндричним або конічним корпусом і розтрубом на кінці; взагалі духовий інструмент різного призначення (для гри в оркестрі, подачі різних сигналів і т. ін.). Еней.. Для збору в труби засурмив (Котл., І, 1952, 167); І військо, як море, З знаменами, з бунчугами [бунчуками] З лугу виступало Та на трубах вигравало (Шевч., II, 1963, 158); Лунали голоси ловецьких труб і крики ловецького товариства (Фр., VI, 1951, 21); Рано військо знялось,.. Жде хоробро, от-от загукає труба, — Не на жарт закипить навкруги боротьба (Граб., І, 1959, 239); Гобої м’яко тремтять, їх підтримують кларнети й покриває, вібруючи, звуками поважна труба — баритон (Ю. Янов., II, 1958, 19); Оркестр озвався міддю труб у парку молодім (Гонч., Вибр., 1959, 321); * У порівн. Серед навалу всіх тих звуків, мов труба, гримів дикий голос Юраша (Хотк., II, 1966, 262); // Розтруб грамофона, гучномовця і т. ін. Вона дістає пластинку, повертає грамофонну трубу, розцяцьковану під квітку крученого панича (Шиян, Баланда, 1957, 44); А з труби з тої промови сипляться, музика гримить, співи чуються… То «голосномовець»… (Вишня, І, 1956, 125).
◊ Ієрихо́нська труба́ див. ієрихо́нський.
3. у знач. присл. трубо́ю. У формі розтрубу. Іван затягся глибоко димом, випустив його трубою (Смолич, Мир.., 1958, 42); // Прямо вгору. Жеребчик.. задер голову, вигнув хвоста трубою і рвонув, як вітер! (С. Ол., З книги життя, 1968, 176).
◊ Трима́ти хвіст трубо́ю див. хвіст.
4. анат. Канал в організмі людини або тварини для сполучення між органами.
5. у знач. присудк. сл., перен., розм. Кінець, загибель; безвихідне становище. — Стривай, Ганджібаєв, — сказав Білогруд,.. — тут труба нам буде! Зачекаємо роту (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 221); — Аби ми тільки не зависли, — повторював водій, щосили газуючи і виграючи педалями, мов досвідчений піаніст. — Бо як зависнемо на цьому хребті, тоді труба (Вітч., 9, 1970, 165).
◊ Ді́ло труба́, фам. — дуже погано, кепські справи. — Кукса хоч і п’яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (Кучер, Трудна любов, 1960, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 288.