ТРОЄКРА́ТНИЙ, а, е. Те саме, що трикра́тний. — З цехів не виженеш, надурочно зостаються, троєкратні норми дають (Гончар, Таврія.., 1957, 449).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 280.