ТРОЯ́НСТВО, а, с., розм. Збірн. до троя́нець. Горілку, пиво, мед і брагу, Поставивши перед ватагу, Для збору в труби засурмив [Еней]. Троянство, знаєш, все голодне Сипнуло ристю [риссю] на той клик (Котл., І, 1952, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 288.