ТРОСТИ́НОВИЙ, а, е. Те саме, що трости́нний; // рідко. Зробл., вигот. з тростини (у 2 знач.). На лівім березі Нілу показалося невелике єгипетське село.., з тростинових стріх вився вгору дим (Фр., IV, 1950, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 284.