ТРОСТИ́НОВИЙ, а, е. Те саме, що трости́нний; // рідко. Зробл., вигот. з тростини (у 2 знач.). На лівім березі Нілу показалося невелике єгипетське село.., з тростинових стріх вився вгору дим (Фр., IV, 1950, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 284.

Тростиновий, а, е. Изъ трости сдѣланный, свойственный трости.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 287.