ТРО́СОВИЙ, а, е. Прикм. до трос. Тросові кінці; // Зробл. з троса. Тросова драбина; // Який працює, управляється за допомогою троса, тросів. Солому стягували і скиртували тракторами з допомогою тросових волокуш (Наука.., 8, 1956, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 284.