Троск, ку, м.

1) Камышъ, тростникъ. Галиц. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. Гол. ІІІ. 24. Тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском. Шейк.

2) Хлопанье кнута, бича. Шейк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 287.