ТРОПІ́ЗМИ, ів, мн. (одн. тропі́зм, у, ч.). Ростові рухи органів рослини (згини стебла, кореня, повертання листків), що спричиняються однобічним впливом факторів зовнішнього середовища — світла, температури, вологи тощо. Тропізми — рухи (згини) органів рослини, якими вона реагує на певні зовнішні умови. Позитивними називають тропізми, спрямовані в бік подразника (Наука.., 3, 1957, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 283.