ТРОПОВИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що тро́пка. Борсук вийшов із нори ще до заходу сонця. На тому місці, де троповик було посипано піском, темнів відбиток лапи (Донч., IV, 1957, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 284.