ТРОЛЕ́ЙБУС, а, ч. Безрейковий міський транспорт з електродвигуном, який живиться струмом від підвісних контактних проводів, признач. для масових перевезень пасажирів (іноді вантажів); // Багатомісна машина цього транспорту. Василькові.. цікаво було слухати оповідання Ігоря про трамваї і тролейбуси (Донч., V, 1957, 57); По сусідній Петровці вже мчали блакитні тролейбуси (Дмит., Наречена, 1959, 124); В тролейбус [Оленка] не сіла, щоб у тісноті часом не роздушити пластинки (Кучер, Трудна любов, 1960, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 281.