ТРО́ЙЦЯ, і, ж. У християн — релігійне свято на честь трійці (у 1 знач.), яке святкують на 50-й день після великодня; зелені свята. Перед тройцею з нашого села йшли баби говіти в Київ (Тесл., З книги життя, 1949, 9); Незабаром ось тройця, дівчата хати клечатимуть, долівки труситимуть луговою травою (Гончар, II, 1959, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 281.