ТРОЙЗІ́Л, зе́ла, ТРОЙЗІ́ЛЬ, зе́ля, ч., рідко. Те саме, що тройзі́лля. Гей по горі, по високій, тройзіль постелився (Пісні та романси.., II, 1956, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 281.

Тройзіл, лу, м. = Троєзілля. Ой на горі, на високій тройзіл постелився. Гол. III. 315.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 286.