ТРИСВІ́ЧНИК, а, ч. Свічник на три свічки. До глупої ночі в опочивальні у Ярослава горів трисвічник (Загреб., Диво, 1968, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 267.