ТРИРІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який триває, продовжується три роки; пов’язаний із закінченням цього строку. Після трирічної перерви «Березіль» приїздить на гастролі до Києва (Мист., 6, 1967, 18); Трирічна громадянська війна; Трирічний стаж роботи; // Признач., розрахований на три роки. Трирічний запас продуктів; Трирічний план розвитку тваринництва.

2. Віком три роки. Трирічна дитина.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 267.