Про УКРЛІТ.ORG

трирядка

ТРИРЯ́ДКА, и, ж., розм. Трирядна гармонія. Гармонія у Полікарпа колись була. Справжня тульська трирядка, підбита шкірою, з розкішним лакованим поясом (Рибак, На світанку, 1940, 149); — Флегонте! — гукнув Харитон через паркан і, не дочекавшись відповіді, взяв на своїй трирядці акорд до-мажор (Смолич, Мир.., 1958, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 267.

вгору