ТРИКО́ВИЙ, а, е. Зробл., пошитий із трико (у 1 знач.). До гурту наближається молодий парубок в триковому жупані та в картузі (Н.-Лев., V, 1966, 385).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 258.