ТРИ́ДЕСЯТЬ, три́десяти і тридесятьо́х, числ. кільк., заст. Тридцять. Іул построїть Альбу-град, Як тридесять промчаться годи [промчиться років] (Котл., І, 1952, 200).

◊ За три́десять земе́ль, нар.-поет. — у дуже віддаленій країні, частині країни. Єсть за тридесять земель попович Ясат (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 256.

Тридесять, ти числ. Тридцать. Єсть за тридесять земель попович Ясат. Рудч. Ск. II. 104.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 282.

триде́сять — старовинна назва числа 30 та його цифрового позначення; у сполученні: за триде́сять земе́ль — у народних казках — у дуже віддаленій (далекій, чужій) країні, частині країни, взагалі дуже далеко. Єсть за тридесять земель попович Ясат (казка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 605.