ТРИДЕВ’Я́ТИЙ, а, е, заст. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника три́дев’ять.
◊ Тридев’я́те ца́рство (королі́вство); Тридев’я́та земля́, нар.-поет. — дуже віддалена країна, земля. В тридев’ятім славнім царстві, де колись був цар Горох, є тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Л. Укр., І, 1951, 273); Ці чужинці, ці гості далекі З тридев’ятої, мабуть, землі, Поспішають одержати чеки Чи відстрочить старі векселі (Дмит., Осінь.., 1959, 28)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 256.