ТРИГОЛО́СНИЙ, а, е. Який виконують у три голоси (у 4 знач.); признач. для трьох голосів. Триголосний спів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 256.