ТРИВІКО́ННИЙ, а, е. Який має три вікна, з трьома вікнами. Вона жила з матір’ю поблизу авіаучилища, тривіконний будиночок було видно, коли стояти у воротах біля прохідної (Перв., Дикий мед, 1963, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 253.