ТРЕПАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., мед. Робити трепанацію. Трепанувати череп; // Оперувати, роблячи трепанацію. Трепанувати хворого.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 246.