ТРЕ́НЕРСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до тре́нер; належний тренерові, тренерам. [Ольга:] Я просила б вас для виявів свого кохання знайти місце подалі від стадіону. Говорю це вам цілком офіціально, як член тренерської ради (Собко, П’єси, 1958, 331); // Признач. для тренерів. Тренерська кімната.

2. у знач. ім. тре́нерська, кої, ж. Кімната для тренерів у фізкультурному приміщенні, навчальному закладі. На площі в 350 квадратних метрів розташувались затишний басейн, зал розминки.., душові, роздягальні, тренерська (Рад. Укр., 22.I 1969, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 245.