Про УКРЛІТ.ORG

требуватися

ТРЕ́БУВАТИСЯ, ується, недок., діал. Бути потрібним, необхідним. — Вечором приходжу я на квартиру до комкора, він побачив мене, налив мені чаю і каже: «Ну, викладайте, що ви там таке придумали?» Я показав план і говорю, що требується мені форма фінського офіцера (Тют., Вир, 1964, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 241.

вгору