ТРАЧИ́ННЯ, я, с., діал. Тирса (деревна). Вони [робітники] змітали трачиння,.. вивозили його й висипували [висипали] в пащі печей в приземнім забудуванні (Коб., І, 1956, 461).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 241.