ТРАХО́МНИЙ, а, е, мед. Уражений трахомою; хворий на трахому. Підсліпувато моргали трахомні очі й завжди сльозоточили (Донч., І, 1956, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 241.