ТРА́ХНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм.

1. З розгону, з шумом упасти. Трахнутися на підлогу.

2. Сильно вдаритися об що-небудь. Чиясь добра ломака, просвистівши в цей час у повітрі, лунко трахнулась об Огієнків балкон (Гончар, Таврія, 1952, 20); Трахнутися об стіну.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 240.