ТРАФЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ТРА́ФИТИСЯ, иться; мн. тра́фляться; док., діал. Траплятися, бувати. І якого тільки дива Між людьми я наглядівсь! Правда, і добро трафлялось, Та сліз, горя, кривди більш (Фр., X, 1954, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 239.

Трафлятися, ля́юся, єшся, сов. в. трафитися, флюся, фишся, гл. = Траплятися, трапитися. От знай, дівчя, як сказати, як ся трафит постояти. Лукаш. 119.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 279.