ТРАСУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до трасування (див. трасува́ння¹). Трасувальні роботи; // Признач. для трасування. Трасувальна віха.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 237.