ТРАП1, а, ч. Сходи або драбина на судні. Хитало досить нашого човна.. Путя дуже боялася і плакала, і требувала [вимагала] вертатись з півдороги, а ще нам довго якийсь катер заважав лізти на трап парохода [пароплава], то вона вже розкричалась, що кинеться в море (Л. Укр., V, 1956, 402); Добу стояла шхуна в бухті, але матросам і рибалкам відпочинку не було. Вони лагодили снасть, скребли й мили палубу, трапи, перечищали мотор (Донч., III, 1956, 349); Віталій уже чіпко подряпався вгору і вгору по стрімкій щоглі, по обламках трапа на ній (Гончар, Тронка, 1963, 241); // Драбина, що опускається за борт для входу на судно або спускання з нього. Матроси на пароплаві приготувались викинути за борт трапи (Трубл., Шхуна.., 1940, 275); Контрадмірал Багров, незважаючи на свій похилий вік, жваво підійнявся по трапу на міноносець (Кучер, Чорноморці, 1948, 6); * Образно. Іскрився золотий трап, перекинутий місяцем через море (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 26); // Пристосування для входу пасажирів із пристані на борт судна й виходу з нього. По трапу побіг [Томмі] на пристань, угору дитя підніс, Рукою обняв дружину (Бажан, Роки, 1957, 194); Олексій Максимович вправно зсипав зерно з брезента в мішки, і вантажники носили їх по трапу на судно (Літ. газ. 2
1.VІ 1951, 2); // Приставна драбина для входу в літак і виходу з нього. Подають парадний трап. У дверях літака показується Георгій Тимофійович Береговий (Веч. Київ, 2.ХІ 1968, 1).
ТРАП2, у, ч. 1. У нафтовій промисловості — герметизований сталевий циліндричний резервуар, куди надходять гази від добутої із свердловини нафти. На сучасних нафтопромислах передбачена така схема. Нафта з цілої групи свердловин тече по трубах у збірні пункти. Вони складаються з так званих трапів, резервуарів, насосної, кочегарки та інших споруд (Рад. Укр., 11.I 1963, 2).
2. Отвір для стікання води в каналізацію (у лазнях, пральнях та інших виробничих приміщеннях). Внутрішня каналізація корівників, свинарників і конюшень складається з лотоків, відвідних труб, трапів, випусків і гноївкозбірників (Довідник сіль. будівельника, 1956, 353).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 234 - 235.