ТРАНСЦЕНДЕ́НТНИЙ, а, е.

1. В ідеалістичній філософії — який перебуває поза досвідом, неприступний для людського пізнання.

2. мат. Який не може бути обчислений алгебричним способом або бути вираженим алгебрично. Трансцендентне число; Трансцендентні функції; // Який вивчає такі величини, поняття. Трансцендентна математика.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 234.