ТРАНСЦЕНДЕНТА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., філос. Абстр. ім. до трансцендента́льний. Те вчоловічення надприродного [в літературі] було найбільшою побідою [перемогою] новішого часу над середньовіковою трансцендентальністю (Фр., XVI, 1955, 45); Трансцендентальність логіки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 234.