ТРАНСФОРМА́ТОР, а, ч.

1. Перетворювач чого-небудь з одного виду, стану в інший вид, стан. * Образно. Не проблема «героя» і «юрби» ставиться і вирішується в поемі [І. Франка «Мойсей»], а проблема співвідношення між народом і його вождем — акумулятором і трансформатором духовної енергії, прихованої в масах (Від давнини.., І, 1960, 470).

2. Прилад для збільшення або зменшення напруги змінного струму. — Ні, турбіна прибуде своєчасно. А ось — трансформатори, мотор, вимикачі… (Донч., V, 1957, 37); Електричний струм підводять до електродів від трансформатора, який знижує напругу з 220 до 50-60 вольтів (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 233.