ТРАНСПОРТУВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Робітник, який займається транспортуванням.

2. Робітник, що працює біля транспортера (у 1 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 233.