ТРА́НСПОРТНИЙ, а, е. Стос. до транспорту (у 1 знач.). Транспортні лінії поблизу містечка відтепер повинні особливо пильно охоронятися (Ле, Клен. лист, 1960, 150); Москва — найбільший транспортний вузол Радянського Союзу і один з найбільших у світі вузлів повітряних сполучень (Ек. геогр. СРСР, 1957, 125); Транспортна система; // Признач. для транспортування; який є засобом транспортування. Морське транспортне судно; Транспортний літак; // Який працює на транспорті або забезпечує транспортування. Сьогодні я вислала вінок на твоє [сестрине] ймення через транспортну контору «Надежда», оце посилаю квитанцію (Л. Укр., V, 1956, 209); Багіров, діставши знову підводи з транспортної роти, вкладався з матеріальною частиною (Гончар, III, 1959, 293); Транспортний робітник; // Пов’язаний з виробництвом машин і устаткування для транспорту. В галузі транспортного машинобудування, яке швидко розвиватиметься, Україна посяде видатне місце (Рад. Укр., 4.VIII 1946, 2); Казахстан займає перше місце в СРСР за розмірами транспортного будівництва (Ек. геогр. СРСР, 1957, 358); // При якому можливе транспортування. Для перевезення лущильників з однієї ділянки на іншу їх встановлюють в транспортне положення, при якому диски котяться паралельно колесам рами (Механ. і електриф.., 1953, 28); // Стос. до використання чогось для транспортування. Транспортне освоєння річок.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 232.