ТРАНСПОРТА́БЕЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. транспорта́бельний. У віддалених від міст районах слід віддавати перевагу вирощуванню зимових сортів яблуні та груші, плоди яких відзначаються доброю транспортабельністю і можуть довго зберігатись (Колг. енц., II, 1956, 321); При збиранні врожаю ні в якому разі не слід допускати забруднення продукції і механічного пошкодження овочів, які знижують транспортабельність (Овоч., 1956, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 232.