ТРАНСМІ́СІЯ, ї, ж., спец.

1. Механізм, за допомогою якого передають на відстань механічну енергію від двигуна до робочих машин, верстатів і т. ін. Типовим передавальним механізмом минулого віку в заводських умовах була трансмісія — довгий вал із шківами, підвішений під стелею вздовж усього цеху. Трансмісія приводилася в рух двигуном, а потім з допомогою спеціального обладнання — контрприводів і пасів — механічна енергія підводилась до машин-знарядь (Практ. з машинозн., 1957, 4); Я став на скирту і кинув перший золотий сніп на полку. Зашуміли паси, трансмісії, загула молотарка, а я все кидав і кидав снопи (Цюпа, На крилах.., 1961, 114).

2. Передавання хвороб (трансмісивних) через кліщів і комах.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 230.