ТРАНСКРИБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец. Робити транскрипцію чого-небудь. Транскрибуючи [iншомовне] ім’я, ми ніби зрікаємось зробити його морфологічно своїм (Кундзич, Діези.., 1956, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 230.