ТРАНСКРИБО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до транскрибува́ти; // у знач. прикм. Щоб відрізнити транскрибований текст від орфографічного запису, його звичайно подають у дужках (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 424); Транскрибована фортепіанна п’єса для скрипки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 230.