ТРАНЗИ́ТНИЙ, а, е. Пов’язаний із транзитом, який грунтується на транзиті. При транзитній формі руху засоби виробництва надходять до споживача безпосередньо від поставщика, минаючи склади, розташовані на шляхах руху товарів (Матер.-техн. постач.., 1959, 11); Біля їдальні, особливо, якщо вона міститься на транзитному шляху, що перетинає село, доцільно обладнати спеціальний майданчик відпочинку (Хлібороб Укр., 4, 1957, 137); Транзитна торгівля; // Який має прямий квиток до місця призначення. До розмови друзів уважно прислухалася транзитна пасажирка, яка теж чекала подачі петербурзького поїзда (Бурл., Напередодні, 1956, 38); // Признач. для транзитників. Транзитний зал; // Пов’язаний із транзитом (у 1 знач.). Коли фронт несподівано наблизився, озвірілі есесівці перегнали їх [невільників] сюди, на станцію, утворивши нашвидкуруч транзитний табір в оцих сараях (Гончар, III, 1959, 381); // Який надає право транзиту, дозволяє транзит. Транзитна віза; Транзитна країна; // Який перевозять, надсилають транзитом до місця призначення. Іван з нетерпінням виглядав у віконце, щоб не прогавити, встигнути передати Франці свій транзитний багаж (Чорн., Визвол. земля, 1959, 60); // Без перевантаження на проміжних станціях. Транзитне перевезення вантажів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 229.