ТРАМПЛІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до трамплі́н. Ще один трамплінчик, і Віктор підскочив на мить угору. Та тіло його було нахилене вперед, лижі покірно скорювались кожному рухові ніг (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 229.