ТРАМБУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який трамбує що-небудь. Помічник секретаря райкому партії.. очолив групу трамбувальників (Рад. Укр., 2.XI 1960, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 228.