ТРА́ЛЬЩИК, а, ч.

1. Риболовецьке судно, оснащене тралами (у 1 знач.). Тральщик рушив у море по рибу (Трубл., І, 1955, 218).

2. Фахівець, який керує траловим ловленням риби; тралмейстер.

3. Військове судно для виловлювання та знищення підводних мін тралами (у 2 знач.). Попереду, розсікаючи дзеркальне плесо бухти, мчали торпедні катери й мінні тральщики (Кучер, Чорноморці, 1948, 21).

4. Військовий мінер на судні, який займається виявленням та знищенням підводних мін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 228.